КОМУНАЛЬНИЙ
ЗАКЛАД «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО»
ВИПУСКНА ТВОРЧА РОБОТА
Тематична інтеграція навчання в початковій школі
Слухач
курсів учителів початкових класів
Андрєєва Наталія Дмитрівна
Науковий
керівник
Третяк
О.П. ________________
Захист
роботи 29.01.2016 р.
Кіровоград
План
Вступ
Розділ І. Тематична інтеграція навчання – важлива передумова для формування творчої особистості.
1. Історичні
аспекти інтегрованого навчання.
2. Теоретичний
аспект та особливості використання інтегрованого навчання.
Розділ ІІ. Тематична інтеграція навчання – один з
ефективних шляхів оновленого змісту початкової освіти.
1. Тематичні
тижні.
2. Тематичні
інтегровані уроки.
3. Тематичний
моніторинг.
Висновки
Література
Вступ
За останні десятки років світ дуже змінився. Наше сьогодення потребує все
більше і більше молоді, яка мислить і працює по-новому. Наразі мало здобути
знання, вміти застосувати їх на практиці. Потрібно щось більш креативне, так не
схоже на те, що було колись. Велика роль у підготовці нових фахівців надається
навчальним закладам, а саме школі, а саме початковій школі – бо тут формуються
початкові знання, вміння та навички.
Зміни в світі мають безпосередній вплив на вчителів, а тому і на учнів. І
вчити по-старому, по «накатому» неможливо. Основний принцип, на якому
ґрунтується загальна орієнтація навчальної роботи – скерованість на розвиток
особистості. Це означає, що центром педагогічних проблем є не школа як
навчальний заклад, не навчальні програми і навіть не вчитель, а учень. Система
навчальної та виховної роботи спрямовується на те, щоб виявити потенціал
особистості учня, створити сприятливі умови для його розвитку в школі та
подальшому житті, вимагає створення і використання вчителем особистісно
орієнтованих технологій. Постає проблема організації впливу на дитину,
забезпечення її всебічного розвитку, реалізацію її здібностей. Така потреба гостро
відчувається в початковій школі. У молодших школярів особлива сприйнятливість
навколишнього світу, обумовлена обмеженими пізнавальними можливостями, слабкими
мислитель ними операціями.
Саме тому уроки в початковій школі повинні носити новий творчий характер,
включаючи надзвичайно цінні та продуктивні пошуки педагогічної науки й практики
щодо розробки інтегрованих курсів та уроків. Потрібно запозичувати найкращий
досвід вчителів, шукати нові можливості засвоєння учнями нових знань.
Інтеграція навчання відрізняється
різноманітними, чисельними асоціаціями, емоціями, дає можливість підводити
учнів до потреби міркувати, висловлювати свої думки, застосовувати власний досвід,
готувати дітей до подальшого вдалого пристосування до потреб сьогодення.
Інтеграція посилює пізнавальні інтереси
учнів, здійснює всебічний розвиток особистості, яка прагне нетрадиційно
розв’язувати сучасні проблеми.
Різноманітні види діяльності тематичного
інтеграційного навчання дозволяють зняти стомлюваність учнів, зменшує кількість
предметів, дає можливість раціонально використовувати кадри.
Показує світ учням у всьому його
різноманітті та цілісності, формує творче мислення.
Тематична інтеграція виконує
людинознавчу, екологічну, комунікативну функції.
Розділ 1. Тематична інтеграція
навчання – важлива передумова для формування творчої особистості.
1. Історичні аспекти інтегрованого навчання.
Вперше поняття «інтеграція» було використане в ХVІІ
столітті Я.-А. Коменським у праці «Велика дидактика»: «Все, що знаходиться у
взаємозв’язку, повинно викладатися у взаємозв’язку» І1І. Наступниками Я.-А.
Коменського були:
·
Німецький
вчений і педагог Гербарт, який виділив основні етапи навчання ХVІІІ
століття: ясність, асоціація, система (інтеграція) – можливість самостійно
складати картини світу.
·
К.Д.Ушинський
у ХІХ столітті зробив найбільший внесок у розробку інтегрованих курсів. Він
розробив модель, структури і напрямки інтеграції. Йому вдалося створити аналітико-синтетичний метод навчання грамоти
(інтеграція письма і читання), формування двох найважливіших умінь читати і
писати
·
Вчені
російської школи Каптеров і Блонський були категорично проти багатопредметності
у школі. Вони розмежували інтеграцію і міжпредметні зв’язки.
·
В
середині ХХ століття було виділено такі напрямки інтеграції:
Інтеграція на основі праці.
Інтеграція на основі
взаємозв’язку загального і спеціального.
Інтеграція на основі центрів за
інтересами.
·
У
20-х роках в програми було покладено міждисциплінарну інтеграцію, але такі програми виявилися непродуктивними,
бо не давали ґрунтовних знань і вмінь.
·
У
60-х роках В.О.Сухомлинський проводив «уроки мислення в природі» - це один з
найбільш вдалих інтеграцій різних видів діяльності з однією метою.
·
Принципи
синхронного навчання першокласників читати і писати не втратили своєї
актуальності і у наш час. Інтегрованими є також початковий курс математики, в
якому поєднуються відомості з
арифметики, алгебри і геометрії.
За останні роки зроблено чимало
нових спроб створення інтегрованих курсів для молодших школярів ( рідна мова –
літературне читання – народознавство; рідна мова – літературне читання –
музичне мистецтво; рідна мова – літературне читання – образотворче мистецтво;
літературне читання – природознавство – трудове навчання тощо).
В даний час ідея інтеграції змісту навчання приваблює багатьох учених і
вчителів у нашій країні і за кордоном.
2.
Теоретичний аспект та особливості використання інтегрованого навчання.
Досвід початкової школи на різних етапах історії її розвитку пересвідчує у
природності й плідності ідеї інтеграції змісту навчальних предметів. Особливе,
цілісне сприймання світу дитиною вимагає розгляду різних об’єктів і явищ, що
вивчаються, в їх взаємозв’язку.
Живий інтерес учнів, їхнє бажання досліджувати, обмінюватися знаннями на
інтегрованих уроках виявляється яскравіше, ніж на традиційних. Висока
пізнавальна активність школярів і, як результат, глибоке, свідоме і міцне
засвоєння знань, набуття учнями досвіду творчої діяльності – найцінніші
переваги інтегрованого навчання.
Під інтеграцією навчального матеріалу слід розуміти об’єднання навколо
однієї теми навчального матеріалу кількох предметів.
Інтеграція в навчанні – процес установлення зв’язків між структурними
компонентами з місту в межах певної системи з метою формування цілісного розуміння
Всесвіту, орієнтованого на розвиток і саморозвиток особистості дитини.
Інтеграція предметів у сучасній школі – один із напрямків активних пошуків
нових педагогічних рішень, розвитку творчого потенціалу педагогічних колективів і метою ефективного й
розумного впливу на учнів. «Усіма можливими засобами потрібно пробуджувати в дітей
палке прагнення до знань», – говорив Я. А. Коменський. [1].
Інтеграція (лат. integer) – повний, цілий, об’єднання в єдине ціле раніше
ізольованих частин, елементів, що супроводжуються ускладненням і зміцненням зв’язків.
Під інтеграцією вбачають становлення цілісності, взаємозв’язку, впливу понять і
теорій з різних галузей знань про предмет, явище.
Поняття «інтеграції» (без вживання терміна) з’явилось у звіті про
відрядження у 1862-1863 роках за кордон К.Д.Ушинського, який наголошував на
тому, що рідна мова у закордонних школах Німеччини, Швейцарії не тільки
головний предмет, якому приділяється найбільше уваги (від 10 до 12 уроків на
тиждень), а й предмет центральний, навколо якого групуються всі інші. Головним,
основним підручником – «Книжка для читання» (читанка), яка є надзвичайно важливою,
бо в ній у відповідній системі подаються статті навчального матеріалу з усіх
предметів у тій послідовності, у якій здійснюється навчання.
Нині ідея інтеграції змісту навчання приваблює вчених і вчителів у нашій
країні і за кордоном. Проте, на відміну від зарубіжних країн (Болгарії,
Угорщини, Фінляндії, Німеччини, Бельгії та ін.), де характерною ознакою
початкової школи стало навчання за інтегрованими курсами, а в Україні навчання
молодших школярів проводиться на міжпредметній основі.
Інтеграція шкільного змісту може бути повною або частковою. Характерною
рисою початкової школи більшість зарубіжних країн стало навчання за
інтегрованими курсами. Так, читання, письмо, усне мовлення об’єднані в
«мистецтво мовлення»; відомості з історії географії, громадянства – у
громадянство; відомості з фізики, хімії, біології, астрономії – у
природознавство. Досвід проведення інтегрованих уроків засвідчує, що їх
методика вимагає дуже високого професіоналізму та ерудиції вчителів.
Основними ідеями інтегрованого навчання є:
ü Особистісна спрямованість навчання (людина – головна
цінність освітнього процесу).
ü Пріоритет основних мотивів у навчанні (спонукальні,
внутрішні, зовнішні й організаційні).
ü Системність у навчанні.
ü Проблемність навчання.
ü Рефлексія діяльності.
Метою інтегрованого
навчання є:
ü Формування в учнів цілісного світогляду про навколишній
світ.
ü Активізація їхньої пізнавальної діяльності.
ü Підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу.
ü Створення творчої атмосфери в колективі.
ü Виявлення в школярів здібностей та їх особливостей.
ü Формування навичок самостійної роботи з додатковою
літературою, опорними словами та схемами.
ü Підвищення інтересу до матеріалу, що вивчається.
ü Ефективної реалізації розвитку виховної функції навчання.
Інтеграція навчання має певні підстави для впровадження:
ü Наявність інтегрованих процесів у всіх сферах учнівської
діяльності.
ü Природна потреба молодших школярів цілісно розпізнавати
навколишній світ.
ü Створення сприятливих умов для реалізації особистісного
навчання.
ü Необхідність усунення перевантаження учнів та дублювання
навчального матеріалу.
ü Поглиблення всебічного вивчення конкретних предметів.
Фактів, явищ.
ü Зменшення кількості навчальних годин протягом тижня,
вилучення їх для предметів розвивального циклу.
Проте, разом з тим, інтеграція навчання вимагає майстерності, творчості,
натхнення, бажання вчителя, ретельної підготовки, особистісно орієнтованого
спілкування з учнями.
Аналіз попередніх програм для чотирирічної початкової школи та вивчення
досвіду роботи вчителів свідчили про широкі можливості для інтеграції
навчального матеріалу з окремих предметів. Тематична єдність навчальних
предметів давала змогу вчителям планувати системи уроків.
Головна ідея тематичного інтеграційного навчання - сприяння успішній реалізації нових освітніх
завдань, визначених Державним стандартом початкової освіти.
Тематична інтеграція має певні шляхи реалізації своїх завдань:
1.
Інтегровані
уроки.
2.
Інтегровані
заняття.
3.
Інтегровані
курси.
4.
Бінарні
уроки.
5.
Інтегровані
тематичні дні.
6.
Уроки
з міжпредметними зв’язками.
7.
Тематичне
навчання.
Інтегровані уроки – це уроки, які об’єднують блоки знань з різних навчальних предметів, що за
навчальним планом викладаються як окремий предмет. «Змістовні, цілеспрямовані
інтегровані уроки вносять у звичайний плин шкільного життя новизну, певною
мірою знімають суворі кордони предметного викладання і до помають дітям
емоційно і системно сприйняти деякі поняття, явищ. Під час інтегрованого уроку
учні ознайомлюються зі змістом різних предметів, включаються у несхожі між
собою види діяльності, що підпорядковуються одній темі». (О.Я.Савченко). [3].
Необхідно, щоб даний урок був єдиним цілим, мав один «колір», а не був
схожий на ковдру, що зшита з клаптиків.
Підготовка до проведення інтегрованих уроків містить:
ü Аналіз програм.
ü Зіставлення матеріалу навчальних програм із предметів для
виявлення можливих варіантів побудови інтегрованих уроків.
ü Складання річного календарного планування.
ü Визначення мети із кожного предмета та завдань уроку.
ü Вибір форм та методів реалізації навчального матеріалу.
ü Підбір дидактичного матеріалу.
ü Конструювання уроку, розподіл часу.
Інтегровані уроки мають сталі частини структури уроку:
1
етап – організаційний.
2
етап – ознайомлення з темою та метою уроку (мотиваційний).
3
етап – актуалізація опорних знань з усіх предметів.
Наступні
етапи проводяться по-різному, залежно від теми й мети конкретних уроків.
Традиційної методики проведення інтегрованих уроків ще
немає. Але вчитель завжди усвідомлює головне завдання уроку (чи то повторення
матеріалу,чи закріплення, чи засвоєння нових знань) і прагне реалізувати це
завдання.
Інтегровані курси здійснюються за спеціальними
програмами.
Інтегровані тематичні дні – це дні. В які зміст навчальних предметів
найповніше інтегрується за змістом і дидактичною метою.
Для розвитку в дітей широкого гуманітарно-екологічного мислення, сприйняття
ними цілісної картини світу і морально-етичного виховання школярів учені
пропонують шкільні предмети об’єднувати за принципом: діалог на задану тему
(тематична інтеграція).
Відбір та об’єднання навчального матеріалу з різних предметів з метою
цілісного системного й різнобічного вивчення важливих наскрізних тем (тематична
інтеграція) – це створення інтегрованого змісту навчання – предметів, які
об’єднували б в єдине ціле знання з
різних галузей. [2].
Тема містить в собі конкретний зміст, образ, емоційний стан, моральний і
естетичний сенс. Наприклад, протягом навчального дня (або кількох днів) вчитель
кілька разів виходить на вертикальну тему і розкриває її через зміст різних
предметів, не змінюючи спільної теми уроків (програмової чи додаткової).
Послідовність тем визначається календарем, порами року, святами. Інтеграція тут
здійснюється на основі широкого охоплення життєвих явищ. Зміст тем визначається
віковими особливостями учнів і їх підготовленістю до мислення, судження, вміння
виділяти головну думку. Відрадно, що навчальні плани попередніх років почали
наповнюватися інтегрованими курсами, які реалізувалися в практиці початкової
школи:
«Навчання грамоти, математика, навколишній світ», автори М.Вашуленко, Н. Бібік, Л. Кочина, створює об’єктивні
передумови для запобігання перевантаження учнів і вивільнення часу для
розвивально-виховної діяльності.
Інтегрований курс «Навколишній світ» (1-4 класи), автор Т. Пушкарьова,
поєднує елементи природознавства, екології, етики, естетики, українознавства,
літератури і мистецтва.
Тематичне навчання передбачалося програмою «Росток», автор Пушкарьова
Тамара Олексіївна, кандидат педагогічних наук СДЦ ім.. А.С. Макаренка, доцент
Зміст початкової освіти за цією програмою інтегрується навколо взаємопов’язаних
тем курсу «Навколишній світ», що поступово розкривають учням цілісну картину
світу: «Вчимося спілкуватися», «Світ, створений людьми» (1 клас), «Зміни у
навколишньому середовищі», «Про тебе і про мене» (2 клас), «Літо, до
побачення», «Осінь калинова», «Зимові чари», «Веснянка» (3 клас), «Мій дім, моя
родина», «Прекрасна земля, Україно!», «Сусіди нашої держави» (4 клас). У
процесі вивчення матеріалу «Навколишнього світу» діти малювали, співали,
ліпили, складали вірші, брали участь у театралізованих виставах.
Програмою всебічного розвитку дитини «Крок за кроком» передбачено, зокрема,
тематичне навчання – інтеграція змісту різних предметів навколо однієї теми,
цікавої для учнів. Такі теми визначаються вчителем після їх обговорення з
батьками та учнями. У процесі тематичного навчання, наприклад, при вивченні
теми «Ліс», школярі можуть прочитати про ліс, його мешканців, набути знання з
географії та біології, зайнятися математикою (рахуючи час, що знадобиться їм
для того, щоб дістатися до лісу), намалювати ліс, розіграти невелику виставу
про свою подорож до лісу.
Розділ 2. Тематична інтеграція
навчання – один з ефективних шляхів оновленого змісту початкової освіти.
1.
Тематичні тижні.
У 2000 році, ознайомившись з програмою особистісно орієнтованого навчання
«Крок за кроком», я зацікавилась тематичним навчання. Це був перший крок до
серйозної роботи над тематичною інтеграцією. Спочатку я виділила 5 тем:
«Осінь», «Зима», «Весна», «Рослини», «Тварини». До обраної теми заздалегідь
проводилась підготовча робота. Діти за допомогою батьків добирали матеріали:
фотографії, малюнки, відомості енциклопедій, словників та художньої літератури.
Над однією темою працювали майже тиждень, його так і називали «тематичний
тиждень». Але одноманітність теми протягом тижня трохи втомлювала дітей. Потім
я перейшла на тематичні дні, коли протягом 1-2 днів проводиться 3-5 уроків на
задану тему.
Тематичне інтегроване навчання цієї програми конструювалося за принципами: доступності,
науковості, послідовності, системності, цілісності, логічності, вертикальному
тематизмі.
З 2004 року тематична інтеграція навчання стала моєю науково-методичною
проблемою, над якою я працюю до цього часу. Я обрала 10 тем, які вертикальною
лінією проходять через навчання у всій початковій школі. Ці теми близькі дітям
і співпадають з тематикою навчальних предметів: української мови, читання, «Я і
Україна»,трудове навчання, образотворче мистецтво. Це наступні теми: «Осінь»,
«Зима», «Весна», «Тварини», «Рослини», «Школа», «Світ дитинства», «Моя країна –
Україна», «Сім’я», «Казки». (Додаток 1). По кожному класу я систематизувала
серії уроків за темами та творчі дитячі роботи (малюнки, аплікації,
повідомлення, твори тощо) у великі папки.
Підготовка до тематичної інтеграції передбачала:
§
Аналіз
річного календарного планування.
§
Зіставлення
матеріалу різних навчальних предметів для виділення тем за змістом або за метою
використання.
§
Цікавість
та близькість вибраних тем для дітей.
§
Визначення
завдань кожного уроку.
Кожна тема включала в себе наступні дидактичні цілі:
§
Нові
знання з теми.
§
Поповнення
лексичного словника.
§
Розвиток
усного й писемного мовлення.
§
Розвиток
спостережливості, уяви.
§
Встановлення
причинно-наслідкових зв’язків.
§
Оволодіння
уміннями вичленовувати ознаки, знаходити родові. Видові, спільні й відмінні,
істотні і неістотні ознаки.
§
Формування
образного сприймання світу.
§
Зіставлення
словесного образу з графічним.
§
Виховання
екологічної свідомості.
§
Прищеплювання
естетичних смаків.
§
Розвиток
творчих здібностей.
§
Виховання
самостійності, активності.
Тематична інтеграція для мене, як для вчителя початкових класів, дає широке
поле діяльності, адже я викладаю майже всі предмети.
На тематичних уроках я намагаюсь виховувати в дітей такі якості, як
допитливість, зацікавленість, уяву, практичне мислення, бажання
експериментувати. Акцентую увагу на видах діяльності, які розвивають незалежне
мислення, бажання використовувати власний досвід, уміння приймати рішення,
бажання використовувати власний досвід, уміння приймати рішення, виявляти
ініціативу, винахідливість, дисципліну, співробітництво. Зосереджую дитину на
свідоме засвоєння теми, почуттях та діях, що призводять до самореалізації,
розвитку життєвого досвіду, глибинно важливого для особистісного зростання.
Тематичний підхід до навчання сприяє одночасному розвитку цих сфер, в той
же час як зосередження на одному аспекті неприродно для дитячого розвитку.
Реалізуючи тему уроку, я свідомо створюю ситуації, щоб показати дітям, що
піклуюсь про них та цікавлюсь результатами їхнього навчання.
Працювати над темами дуже подобається дітям класу. Вони виявляють бажання
знати тему заздалегідь, готують повідомлення, малюнки, ілюстрації, активну участь
беруть у виконанні творчих завдань. Досить часто на тематичних уроках я
використовую складання порівняльних таблиць, діаграм Венна, ланцюжків пригод,
позиційних шкал. Як підсумок роботи над темою, вчу дітей згортати отриману
інформацію у вигляді таблиць, «павутинок», «сонечок».
2. Тематичні інтегровані уроки.
В процесі роботи над проблемою тематичного навчання, я дійшла висновку, що
дітей цікавлять більш вузькі, конкретні теми, наприклад «Пінгвіни», «Космічний
скафандр», «Великдень», «Сіль», «Фіалки» тощо. В таких випадках я добираю
матеріал до запропонованих дітьми тем (або використовую матеріал,
запропонований дітьми) та опрацьовую його на кількох на 1-2 уроках. Здебільшого
для вузьких тем я використовую інтегровані уроки, на яких поєднуються кілька
навчальних предметів. Наприклад, учень класу ( 4 клас) приніс повідомлення
«Чому бувають сонячні і місячні затемнення» Бориса Левіна. Інші учні класу
підтримали його бажання більше дізнатися про затемнення Сонця й Місяця. На
уроці рідної мови перед читанням тексту учні висловлюють свої припущення
стосовно того, чому бувають сонячні й місячні затемнення. Після читання тексту
виконуємо наступні завдання:
·
Завдання
з мови: звуко-буквений аналіз слова затемнення; розбір за будовою слів:
місячна, науковими, тінь; визначення частин мови в реченні «Місячна тінь швидко
побіжить Землею».
·
Завдання
з математики: знаючи відстань від Землі до Сонця, від Землі до Місяця, учні
складають задачі на знаходження часу та відстані у Космосі.
·
Завдання
з природознавства: повторення назв планет, зміна пір року, зміна частин доби.
·
Завдання
з образотворчого мистецтва: виконання композиції «Сонячне затемнення в техніці
гравюри.
Учні моїх класів захоплюються творами Василя Сухомлинського. На багатьох
тематичних уроках я використовую твори саме цього автора.
(Див. додаток 4.)
3.
Тематичний моніторинг.
Ще К.Д. Ушинський наполягав на необхідності використання в початковій школі
одного тексту для кількох предметів одночасно. Такі тексти використовувались би
одночасно для читання, письма, природознавства, математики, екології. Були такі
спроби. Але це були тексти не навчальні, а для перевірки знань –
моніторингові. Зараз до тематичних
днів, тижнів, інтегрованих уроків я
планую поступово розробити тематичний
моніторинг. Хочу навести зразок такого
моніторингу за темою «Весна» ( 2 клас).
Текст «Весняна подорож».
Олесик з дідусем Тарасом - великі друзі. Дідусь великий любитель природи.
От і онука привчає бачити, чути, спостерігати.
Сьогодні видався теплий сонячний весняний
день.
- Збирайся, онучку,
підемо на прогулянку.
- А куди підемо на цей раз? – запитав Олесик, швидко вдягаючи курточку та
шапку.
- Сьогодні помандруємо до лісу, - відповів дідусь Тарас.
Дорога до лісу недалека: через останню вулицю, через луг та річку, а там і
до лісу ручкою подати, як каже дідусь. Скільки Олесик не протягував руку, але
до лісу так і не діставав. Дідусь ніколи не йде мовчки, весь час щось розказує,
показує, запитує. От і зараз дідусь запитує онука, що змінилося навколо.
- Сніг розтанув, стало тепліше, уже не потрібно вдягати теплу куртку та
шапку і руки вже не мерзнуть.
- А подивись, де сонечко зараз – просить онука дідусь.
- Воно вище піднялося, а взимку було низько. Я зрозумів, сонечко
піднімається вище, і стає тепліше. Влітку сонечко буде ще вище і буде жарко. А
он квіточка біленька з’явилася. А як вона називається?
- Це перша весняна квітка – підсніжник.
- А чому підсніжник? Тому що живе під снігом? – мудрує хлопчик. – Дивись,
дідусю, а он синенька квіточка.
- Це пролісок, братик підсніжника. Це дуже ранні квіти. Вони не бояться
холоду, а під снігом їх тепло, як під ковдрою. А он глянь, як набубнявіли на
деревах бруньки, ще трохи тепла і розгорнуться блискучі зелені листочки.
На ріллі коло лісу хлопчик побачив чорних птахів, які важно походжали,
шукаючи їжу. Дідусь Тарас пояснив, що це перші вісники весни – граки. Вони
першими повертаються з вирію. і тоді всі знають, що весна не за горами.
Ввечері Олесик з великим захопленням розповідав мамі й таткові про
прогулянку до лісу, про перші квіти та чорних птахів, які принесли весну. Довго
не міг заснути, все намагався уявити гори, за якими ховається весна.
Такий текст можна використати як навальний для:
·
літературного
читання (Тема. Позакласне читання.
Весна-красна);
·
українська
мова (Тема. Роль прикметників у мовленні. Зв’язок прикметників з іменниками.);
·
природознавство
( Тема. Ознаки весни.);
·
образотворче
мистецтво (Тема. Освоєння засобів відтворення глибини простору. Композиція
«Весна прийшла»).
Також цей текст можна використовувати і як тематичний моніторинг, дібравши
завдання для контролю з різних предметів:
Українська мова:
1.
Спишіть
третє речення, підкресліть прикметники.
2.
Випишіть
ці прикметник, доберіть до поданих прикметників протилежні за значенням.
3.
Поширте
речення прикметниками.
Олесик побачив у лісі підсніжник та пролісок. По ріллі важно походжали
птахи.
4.
Зробіть
злуко-буквений аналіз прикметника зелений.
Літературне читання:
1.
Прочитайте
текст.
2.
Виберіть
правильну відповідь.
Хто головні герої оповідання?
А) Автор і дідусь.
Б) Автор і хлопчик.
В) Дідусь і хлопчик.
Куди відправились герої оповідання.
А) У турпохід.
Б) На прогулянку до лісу.
В) Подорожувати в гори.
Які квіти розцвіли в лісі?
А) Підсніжники і проліски.
Б) Фіалки і проліски.
В) Ряст і підсніжники
Де, на думку хлопчика, ховається весна?
А) За морем.
Б) За лісом.
В) За горою.
Природознавство:
1.
Доповніть
речення.
Весною Сонце _______ вище над горизонтом. Температура
повітря _____ нуля. Сніги ______. В лісі з’являються перші _____. З вирію
першими повертаються ______.
2.
Підкресліть
ознаки весни.
Сонечко нижче над землею, тане сніг, на деревах набубнявіли бруньки, з
дерев опадає листя, сонце піднімається вище, посилюється мороз, річки
покриваються кригою, розквітають перші весняні квіти, повітря прогрівається.
3.
Напишіть,
чому не можна в лісі виривати квіти з корінцями.
Висновки
Одним із ефективних шляхів оновленого змісту і методів навчання в сучасній
початковій школі є тематична інтеграція. Під якою мають на увазі процес
зближення і поєднання різних навчальних предметів.
Внаслідок вивчення учнями різних предметів їхні знання набувають
системності, уміння стають комплексними, посилюється світоглядне спрямування
інтересів дітей, досягається більш високий рівень розвитку їх інтелекту.
М.С. Вашуленко, відомий український методист вважав вдалими зразками
інтегрування матеріалу з рідної мови, читання, переконливо доводив доцільність
можливості застосування навчальних дій на мотиваційному, змістовному і
процесуальному рівнях.
Тематична інтеграція навчання має багато позитивних сторін:
-
Дозволяє
реалізувати один із основних принципів дидактики – принцип системності.
-
Створює
оптимальні умови для розвитку мислення, розвиваючи логічність, гнучкість,
критичність.
-
Сприяє
розвитку системного світогляду, гармонізації особистості учня.
-
Зменшує
багатопредметність.
-
Розширює
і поглиблює міжпредметні зв’язки.
-
З’являється
можливість отримати більший обсяг знань.
-
Є
засобом мотивації навчання школярів.
-
Допомагає
активізувати пізнавальну активність учнів.
-
Сприяє
розвитку творчості.
Маючи багато переваг, тематична інтеграція має також і недоліки:
-
Відсутність
програм, які б передбачали тематичну інтеграцію.
-
Відсутність
підручників, про які писав К.Д.Ушинський, «…які б включали тексти одночасно для
читання, письма, природознавства, суспільствознавства, екології, економіки.»
-
Збільшення
щільності уроку.
-
В
окремих випадках відсутня деталізація.
-
Вчителі не мають чіткої системи методичних
рекомендацій.
-
Відсутність
спеціальної підготовки педагогів.
-
Значні
витрати часу вчителя на підготовку до уроку.
Дванадцятий рік я працюю над тематичною інтеграцією навчання і з кожним
роком все більше схиляюсь до думки, що саме це виводить моїх учнів до 5-го
класу з високим рейтингом. В середній школі вони зберігають свій рівень
навчальних досягнень. Мої учні активні учасники Всеукраїнського природничого
конкурсу «Колосок», де майже всі мають золоті та срібні сертифікати, у
Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», у Всеукраїнському конкурсі з
української мови «Соняшник» та інших.
Я вважаю, що майбутнє початкової освіти України за інтеграцією, зокрема, за
тематичної інтеграцією. І недалеко той час, коли такі програми будуть
розроблені, а підручники надруковані.
Отже, перевага тематичної інтеграції ц навчанні – це створення передумов
для формування не вузько інформованого фахівця, а творчої особистості, яка
цілісно сприймає світ і здатна активно діяти в соціальній та професійній сфері.
Література
1.
Коменский
Я.А. Избранные педагогические сочинения: В 2-х т. –
М: 1982. – 648 с.
2.
Короткий
термінологічний словник з педагогіки. Укладач С.Г. Мельничук. – Кіровоград,
- 2004
3.
Савченко
О.Я. Дидактика початкової школи: підручник для студентів педагогічних
факультетів. – К:Генеза, 1999. – 368 с.
Додаток
1.
Вертикальні теми тематичної інтеграції навчання в
початковій школі
Весна
Клас
|
Українська мова
|
Читання
|
Я І Україна
|
Трудове навчання
|
Образотворче
мистецтво
|
1 клас
|
Апостроф. Читання слів з апострофом. Заучування
напам’ять веснянки. Письмо слів з апострофом.
|
Елементи паркового мистецтва. Квіткові клумби
(«Сонечко», «Квітка», «Листок»).
|
Виконання композиції «дерева весною»
|
||
2 клас
|
Тарас Шевченко «Встала весна…», «Зацвіла в долині
червона калина…»
|
Складання речень за ілюстрацією «Рання весна»
|
Праця людей навесні. Як дбати про своє здоров’я.
|
Елементи паркового мистецтва. Ескіз художньо
оформленого квітника.
|
Малювання композиції «Весняні квіти».
|
3 клас
|
Олена Пчілка «Весняні квіти».
|
Зв’язок прикметників з іменниками.
|
Елементи паркового мистецтва. Декорування шкільної
клумби.
|
Малювання на тему «Всі квіти весняні».
|
|
4 клас
|
Урок позакласного читання. Прийди, весно, з радістю.
|
Розвиток зв’язного мовлення. Складання казки про весну.
|
Елементи паркового мистецтва. Весняний фітодизайн.
|
Малювання композиції «Білі каштани любі мені».
|
|
Додаток
2.
Чому Оля не зірвала квітку
Вранці першокласниця Оля йшла до школи. Біля дороги вона побачила ромашку.
Ой, яка красива квітка! Оля уже простягнула руку, щоб зірвати квітку і
понести її до школи. Та раптом побачила на пелюсточці краплинку роси. А в
краплинці горить сонечко і блакитне небо, й зелена нивка, й висока тополя – все
в краплинці.
Задивилась Оля на краплинку роси й не зірвала квітку.
Василь Сухомлинський
Як струмок лугову ромашку
напоїв
Виросла в лузі ромашка. На високій стеблині зацвіла біла квітка немов
маленьке сонечко.
Настало жарке літо. Висохла земля. Схилила свою голівку ромашка. Як же я
буду жити в сухій землі?
Недалеко дзюрчав струмок. Почув, як ромашка плаче. Шкода стало струмочкові
ромашку. Побіг він до неї, заспівав, заграв. Напоїв землю, підняла голівку
ромашка і усміхнулася. Тепер я більше не боюся вітру палючого.
Василь Сухомлинський
Додаток
3.
Гра «Сходинки до природи»
Ромашка
|
||||||
Належить до природи
|
Не належить до природи
|
|||||
Нежива природа
|
Жива природа
|
|||||
Рослини
|
Тварини
|
Люди
|
||||
Трав’янисті рослини
|
Кущі
|
Дерева
|
||||
Дикорослі
|
Культурні рослини
|
|||||
-
Прокладіть
сходинки за допомогою стрілочок.
Додаток 4
Тематичний інтегрований урок на тему «Ромашки» ( 1клас).
Тема. Ромашки.
( Урок навчання грамоти (робота з дитячою
книжкою ,природознавство, образотворче мистецтво).
Матеріали до
уроку. Василь Сухомлинський «Чому Оля не зірвала квітку?», Василь Сухомлинський
«Як струмок ромашку напоїв», Марія Познанська «Ромашка».
Мета. Поширити
та поглибити знання дітей по квітку,Перевірити вміння сприймати на слух та
переказувати прочитане. Удосконалювати навички читання. Повторити будову
рослин. Удосконалювати вміння працювати фарбами. Розвивати мовлення, мислення,
творчу уяву. Виховувати дбайливе відношення до природи. Прищеплювати бажання
берегти та примножувати природу.
Обладнання.
Портрет Василя Сухомлинського, книжечки з його оповіданнями, фотографії та
малюнки ромашок, тестові завдання, стікери, картки, загадки, таблиці «Будова
трав’янистих рослин», альбоми, фарби, зразки візерунків для хустки.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Ознайомлення з епіграфом до уроку.
На струнких високих ніжках
Біля річки, на лужку,
У хустинці-білосніжці
Стрів я квітоньку таку.
Ясним оком жовтуватим
Усміхнулася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала: Ні! (Марія
Познанська).
ІІ. Актуалізація.
Мозкова атака.
-
Про
яку квітку говориться у вірші? (Ромашку).
-
Що
ви уявили собі, коли почули слово «ромашка»? (Відповіді дітей записуються на
дошці).
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
-
Сьогоднішній
урок ми присвятимо саме цій квітці. А допоможуть нам в цьому оповідання Василя
Сухомлинського.
ІV. Актуалізація
опорних знань учнів.
1.
Повторення
відомостей про автора.
-
Кого
ви бачите на портреті?
-
Що
знаєте про Василя Сухомлинського?
-
Які
оповідання цього автора читали?
2.
Що
ви знаєте про квітку ромашку з уроків природознавства?( Квітка належить до
живої природи, до трав’янистих рослин,
буває дикоросла і культурна).
V.
Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.
1.
Навчання
грамоти. ( Тема. Робота з дитячою книжкою. Оповідання Василя Сухомлинського для
дітей).
А) Читання вчителем оповідання «Чому Оля не зірвала квітку?».
(Додаток 2)
- Про яку квітку говориться в оповіданні?
Б) Повторне читання оповідання учнями.
В) Аналіз змісту прочитаного.
- Куди поспішала Оля?
- В якому класі вона вчилася?
- На що вона звернула увагу?
- Що хотіла зробити дівчинка?
- Чи зірвала Оля квітку? Чому?
Що вона побачила в краплинці води?
Г) Колективне складання плану.
План
|
Словник
|
1.
Дорога до школи
|
Вранці, першокласниця, Оля, біля дороги, побачила.
|
2.
Дивовижна квітка
|
Гарна, простягнула, хотіла, понести.
|
3.
Краплинка роси
|
Сяє, сонечко, світить, голубе небо, зелена нива, висока
тополя.
|
Д) Усний переказ оповідання ( 4-5 учнів).
Е) Прогнозування.
- У Василя Сухомлинського є ще одне оповідання про
ромашку. Воно має назву «Як струмок лугову ромашку напоїв». (Додаток 2).
- Як ви думаєте, що буде відбуватися в цьому оповіданні?
(Діти висловлюють свої передбачення).
Є) Читання тексту мовчки.
- Чиї передбачення підтвердились?
Ж) Читання тексту вголос.
- Яке питання хвилювало ромашку?
З) Гра «Мікрофон».
- Задайте один одному по 2 питання до змісту оповідання.
2. Фізкультхвилинка.
- Уявіть себе маленькою насінинкою ромашки, яка лежить у
землі і рухами покажіть, як з насінинки виростає квіточка.
3. Природознавство. (Тема. Яку будову мають рослини?)
А) Повторення умов для життя рослин.
- Які умови потрібні для росту ромашки? (Світло, тепло, вода, поживні
речовини).
- Яку умову дав ромашці струмок?
- Що дає рослинам світло і тепло?
- Звідки беруть поживні речовини рослини?
- Крім струмка, що ще дає поживні речовини рослинам?
Б) Гра «Сходинки природи» за картками. (Додаток 3). Робот а в парах. (Одна
пара працює біля дошки).
В) Перевірка виконання завдань гри за зразком на дошці (Ромашка – належить
до природи – жива природа – рослина – трав’яниста рослина – культурна і
дикоросла).
- Доведіть, що ромашка належить до живої природи. ( Народжується, росте,
дихає, живиться, розмножується, відмирає).
Г) Робота за таблицею «Будова рослини».
- З яких частин складається рослина?
- Чи є ці частини у ромашки?
- Порівняйте квітку ромашки з квіткою на таблиці.
Д) Читання тесту про будову рослин у підручнику з природознавства.
- Назвіть ще раз частини рослини.
Е) Практична робота в парах.
- У зошиті з природознавства на
малюнку рослини надпишіть її частини.
Є) Робота в групах.
- Для чого потрібна ромашка людям?
Ж) Презентація відповідей груп.
4.
Образотворче
мистецтво. (Тема. Поняття візерунку та орнаменту. Створення форм рослинного
світу. Малювання хустки, прикрашеної
квітами та листям).
А) Пояснення вчителем за таблицею та зразками малюнків поняття візерунку та
орнаменту.
Б) Практичні вправи на визначення візерунку та орнаменту.
В) Бесіда.
- Які квіти ви бачите на поданих орнаментах?
- Ці квіти схожі на ті, які є в природі?
- Знайдіть квітки, схожі на ромашки?
- Уявіть собі, що у Олі була хустка, якими б квітами ви її прикрасили?
Г). Практична робота дітей по виконанню малюнка хустки, оздобленої
стилізованими квітами ромашки.
Д) Презентація дитячих робіт.
VІ. Підсумок уроку.
1.
Позиційна
шкала.
-
Як
би ви вчинили на місці Олі? Відповіді позначте на позиційній шкалі.
-
( Шкала на дошці. Діти пишуть на стікерах своє
прізвище і прикріплюють на шкалу)
Зірвав (ла) б квітку
Не знаю Не
зірвав (ла) квітку
-__________________________0________________________________+
2. Бесіда.
- Що нового дізналися про ромашку?
- Чиї твори читали?
- Чому не можна рвати багато квітів у лузі чи лісі?
- А з яких ромашок можна зробити
букет?
- Хто з вас разом з батьками вирощує
ромашки вдома?
VІІ. Завдання додому.
Розказати батькам що нового дізналися на уроці.
Немає коментарів:
Дописати коментар