В рамках методичного тижня з виховної роботи, присвяченого педагогічній
спадщині В.О.Сухомлинського «Рід, родина, Україна» в 2-А класі 24 березня 2016
року проведено урок філософії за творами Василя Сухомлинського. Було прочитано
та обговорено твори автора «Велика склянка», «Бо я – людина», «Він тільки живий
красивий», «Добре слово». Ці оповідання вчать дітей бути добрими, толерантними,
милосердними один до одного, до членів своїх родин, любити природу, поважати
старших.
Мета. Ознайомити учнів з роботою в колі. Сформувати поняття
«цінності». Показати, що кожна людина особлива і неповторна. Виховувати
почуття товариськості, взаємопідтримки.
Обладнання.
Картки зі смайликами, предмет, що говорить, картки «Ромашки», стікери,
олівці, серветки, фотографії та малюнки індіанців, люльки, козаків, братин,
портрет хлопчика-бешкетника, позиційна шкала.
Хід заняття
1.
Організаційна
частина
-
Сьогодні я хочу
привітати учнів, яких обрано класним колективом до активу класу. Я вас вітаю і
хочу нагадати, що бути членом активу класу не тільки почесно, а дуже
відповідально.
2.
Оголошення
теми заняття
-
Сьогодні ми проводимо перше засідання активу
класу. Це засідання буде проходити дещо незвично – у колі. Темою нашого
засідання буде «Коло цінностей і прийняття рішень «Я – неповторна людина».
-
Давайте спробуємо
пояснити кожне слово нашої теми.
-
Що таке коло?
-
Де ви бачите коло в
нашому класі?
-
Як ви розумієте слово
«цінності»?
-
А слово «неповторна»?
3.
Визначення
настрою.
-
Перед тим, як почати працювати, давайте визначимо з
яким настроєм ви будете це робити.
-
Візьміть картки зі
смайликами. Який настрій ви бачите? (Веселий, робочий, поганий).
-
Визначте свій настрій і
зафарбуйте смайлик жовтим кольором. Прикріпіть смайлик на дошку.
4.
Короткі
відомості про коло.
Розповідь
вчителя з використання фотографій та малюнків індіанців, люльки, козаків, братин.
Робота в колі виникла дуже давно.
Її коріння ведуть з Північної Америки. Корінний народ – індіанці всі питання
вирішували в колі. Сідали в коло навколо вогнища, розпалювали люльку (трубку),
передаючи її з рук в руки приймали
рішення. Наші козаки в давнину теж працювали в колі , коли треба було вирішити
щось важливе. Вони передавали з рук в руки по колу братину – глиняну чашу з
напоєм. Кожен відпивав з цієї чаші і вносив пропозиції.
А ми сьогодні з вами будемо
приймати рішення нашого кола за допомогою предмета, що говорить. Ось такого
сніговичка. У кого в руках буде цей предмет, той має право говорити. А я буду
Хранителем кола. Хранитель має право голосу, навіть коли не тримає в руках
предмет, що говорить.
5.
Ознайомлення з правилами роботи в колі.
Правила прикріплені на дошці.
Тримаючи
в руках Братину, учасник Кола повинен поважати процедуру, інших учасників,
говорячи:
«від
серця», чесно
і відкрито;
з
повагою до присутніх;
коротко та лаконічно, щоб дати
змогу висловитися іншим;
по суті питань, що обговорюються в
Колі.
6.
Представлення
в колі.
-
Назвіть своє ім’я
і уподобання.
-
Назвіть на даний момент
найдорожчу для вас людину.
-
Назвіть колектив, який
був у вашому житті, у якому вас підтримували, розуміли, допомагали.
-
Слухаючи вас я
визначила коло ваших цінностей.
-
Що в людях ви більше
всього цінуєте?
Сім’я,
мама, дідусь, тато, сестричка, танцювальна група, доброта, лагідність,
допомога, піклування.
( на дошці записати всі цінності)
-
Чи могли б ви прожити
без цих цінностей? (Відповіді дітей).
7.
Робота
над темою. Я – неповторна людина.
-
Візьміть кожен серветку
і відірвіть шматочок. Покажіть шматочки. Чи є серед них однакові?
-
Об’єднайтесь у дві
будь-які групи. Розкладіть на дві частини геометричні фігури (за формою і кольором)
-
Станьте в групи за
зростом.
-
За кольором волосся.
-
Назвіть улюблену
страву.
-
Яку цифру ви любите
писати?
-
Яку ні?
-
Чи побачили ви хоча б
двох учнів, у яких би все було однакове?
-
Це значить, що кожен з
вас – неповторна людина.
8.
Коло
прийняття рішень
Ми дійшли висновку, що
всі люди неповторні. Хтось краще вчиться, хтось гарно малює, хтось стрибає вище
від усіх. А хтось має гарну пам’ять. А хтось не може вивчити таблицю множення.
Але всі люди мають право на існування, на повагу, на розуміння.
-
Наступну вправу в колі
ми проведемо за допомогою цієї пір’їни.я знайшла її вчора, коли йшла додому. Це
пір’їна від гуски, лежала вона на дорозі. Вигляд у неї не дуже гарний. Вона
розкуйовджена. Я хочу, щоб кожен з вас тримаючи цю пір’їну в руках сказав про
неї якісь теплі слова, щось приємне і погладив її.
-
( Гарна, була
білосніжною, приємна на дотик, легенька, зігрівала гуску від холоду, нею можна
писати).
-
Подивіться, що сталося
з пір’їною.( Вона розгладилася і стала гарною).
9.
Слухання
оповідання «Бешкетник».
-
Поясніть значення цього
слова.
Сергійко вчився у
другому класі. Вчився не дуже добре, навчання йому не подобалося. В зошитах
писав неохайно, робив багато помилок, часто відволікався і заважав іншим.
Багато веселився: то буква смішна, то малюнок смішний. З великим нетерпінням
Сергійко чекав перерви, щоб поспілкуватися з друзями, побігати наввипередки,
пригостити смачним печивом, яке напередодні спекла мама. А маму свою він дуже
любив. З великим задоволенням допомагав їй удома, але щодня засмучував її
своїми поганими оцінками та поведінкою. А вчора Сергійко запізнився в школу.
Прийшов серед уроку брудний, мокрий. Вчительці він пояснив, що рятував кошеня,
яке сиділо на камінчику серед великої калюжі і жалібно нявчало. Вчителька не
сварила Сергійка, а задумливо мовчала.
-
Яким учнем був
Сергійко?
-
Чи хотіли б ви бути
схожими учнями?
-
А якою людиною був
хлопчик?
-
Чи хотіли б ви, щоб він
теж став хорошим учнем?
-
Давайте повторимо
вправу з пір’їною і скажемо щось приємне про Сергійка.
-
(любив маму, допомагав, мав друзів, ділився з ними, любив
природу, був веселим).
-
Як ви гадаєте, як би
замість малюнка був справжній хлопчик, щоб з ним відбулося, якби він почув про
себе такі хороші слова?
10.
Вправа
«Ромашка цінностей».
-
Візьміть ромашку і на
кожній пелюстці напишіть цінності,без яких вам важко було б жити. Прикріпіть
ромашку на дошку.
11.
Вправа
«Зміна настрою»
-
Чи змінився ваш настрій
від початку заняття?
-
В кого змінився,
зафарбуйте другий смайлик зеленим кольором.
12.
Підсумок.
-
Сядьте в коло і
висловіть своє враження стосовно нашої роботи.
-
Візьміть стікери і
прикріпіть на позиційній шкалі в залежності від того чи с подобалось вам
працювати в колі.
Тема: Заняття з елементами тренінгу.
Вчуся відмовлятися
Мета уроку: Навчити
відмовлятися в небезпечних ситуаціях.
Завдання уроку:
- Показати учням
ситуації, у яких відмова — єдиний спосіб відповідальної поведінки.
- Ознайомити учнів з
формами відмови від тютюну й алкоголю.
Теоретичні положення: Однією з причин, з
якої підлітки починають палити чи вживати алкоголь, є невміння відмовлятися.
Формування навички відмови незнайомим, друзям, старшим є захисним чинником, що
попереджає вживання психоактивних речовин.
Матеріали для уроку: Дошка, крейда, робочі зошити.
Підготовка до уроку: Підготуйте короткі сценки за участю учнів вашого класу й підлітків зі
старших класів, що демонструють ситуації, коли відмовитися необхідно.
Хід заняття
І.
Вступна частина.
Кожен
з учасників називає рису свого характеру:
-Я,
Світлана, доброзичлива.
-Я,
Сергій, люблю футбол.
ІІ.
Правила групи.
Вчитель:
- Давайте перечитаємо правила групи. Чи
згодні ви з ними? Які з правил потрібно змінити?
ІІІ.
Оголошення теми та мети заняття
Вчитель:
- Сьогодні ми з вами будемо
обговорювати важливу тему « Вчуся відмовлятися». На стікерах запишіть очікування і розмістіть їх у підніжжя
гори.
- Заняття присвячене навичці, яка дозволяє з честю
виходити з небезпечних для здоров'я ситуацій і вибирати відповідальні способи
поведінки.
- Чи
були у вашому житті випадки, коли хтось
пропонував спробувати цигарки чи алкогольні напої. (Учні можуть навести свої спостереження,
коли ці речовини пропонували іншим дітям, чи пригадати сюжети з кінофільмів і
книг. Вислухайте відповіді.)
ІV. Робота за темою.
1. Бесіда
- Підведіть
до думки, що такі ситуації іноді трапляються.
- Що ви відчували?
- Що говорили?
Погоджувалися чи відмовлялися?
Якщо відмовлялися, то як?
(Запишіть фрази, що містять відмову, на дошці)
- Чи важко
було відмовлятися?
Кому з тих, хто пропонував цигарки чи алкоголь,
найважче було відмовити (дорослим, одноліткам, старшим братам, сестрам)?
- Чому одним вдається відмовитися, а іншим — ні?
2. Вправа. Мозковий штурм.
Класна
дошка розділена навпіл.
Учні
по черзі називають і записують свої міркування.
Причини
Чому
люди палять ?
Модно
Щоб зберегти здоров’я
Щоб
виглядати дорослим
Самоствердження
За
компанію
Щоб бути «як
усі»
Наслідують «авторитета»
Бачать з дитинства як палять батьки і вважають це за норму
Не впевнені в собі
Чому
люди не палять ?
Щоб
зупинити погіршення здоров’я
Знають про шкідливий вплив
тютюну
Прагнуть
не мати шкідливих звичок
Мають
сильну волю, характер
Вчитель:
-
Ми переконались, що причини чому люди палять можуть бути різними. А які
наслідки можуть бути у курців?
(Об’єднання
учнів у дві групи за допомогою червоних і білих кульок, що діти дістають з
кошика.)
3.
Завдання для груп
І.
Намалювати
плакати
1.
До чого найчастіше призводить куріння.
2.
Що я буду робити, щоб не курили мої друзі і я сам.
4. Презентація плакатів
5.
Рухавка. Атоми – молекули.
6. Обговорення з учнями ефективність таких форм відмови:
«Ні, дякую, +
пояснення причини (головний біль, необхідність іти на тренування, побоювання
засмутити батьків)».
«Ні, дякую, + пропозиція чогось іншого (погратися разом, з'їсти цукерку,
запропонувати жуйку, іграшку)».
«Ні, дякую!»
(говориться впевненим тоном без пояснення причин).
Зроби вигляд, що не почув/ла пропозиції.,
Коротка
відповідь на всі пропозиції й умовляння: «Ні!», «Не буду!»,
«Не хочу!».
Відійти вбік від тих, хто пропонує.
· Які форми відмови виглядали найбільш переконливо?
Яким чином було найлегше відмовитися?
V. Зворотній зв’язок.
Вправа «Відкритий мікрофон».
По
колу учні продовжують речення: Я
дізнався…
Здійснення
очікувань.
Вчитель:
Чи здійснились ваші очікування?
Підійдіть
до плакату і розмістіть свої очікування на ту висоту гори, якої ви досягли на
сьогоднішньому тренінгу.
(Учні
розміщують папірці з очікуваннями на вершині гори)
Вчитель:
-
Жодне з очікувань не залишилось у підніжжя гори, отже є результати нашої з вами
роботи.
Висновки
· У ситуаціях, небезпечних для здоров'я, необхідно казати «ні».
· Можна навчитися чемно, але твердо відмовлятися.
· Існує багато ефективних способів відмовитися.
Домашнє завдання: Запропонуйте учням взяти інтерв'ю в дорослих, які не палять.
Казки учнів 3-А класу про
дорожню грамоту
Білочка
і Їжачок
Колись у лісі жила
Білочка. У неї було мало друзів, і вона познайомилася з Їжачком. Одного разу
звірята вирішили піти в гості до Зайчика, але їм треба було переходити дорогу в
сусідній ліс. А по тій дорозі їздило дуже багато машин. Білочка з Їжачком швидко
дійшли до дороги. Вони так поспішали, що Їжачок вирішив не чекати, поки
переїдуть машини. Він хотів швидко перебігти дорогу перед машиною. Та Білочка
зупинила друга і пояснила йому, що це дуже небезпечно. З того часу Їжачок завжди правильно
переходить дорогу до сусіднього лісу і з великою вдячністю згадує поради
Білочки.
Долінська
Тетяна
Розумний
світлофор
Одного разу
Сергійко та Оксанка пішли на прогулянку до парку подивитися нову гойдалку. Їм
треба було перейти дорогу по пішохідному переходу. Діти подивилися на сигнали
світлофора. Аж раптом він заговорив людським голосом :
- Перехід
заборонено! Почекайте !
Сергійко і Оксанка
здивувалися—світлофор розмовляє! Сергійко сказав, що це дуже розумний
світлофор, адже людина, яка погано бачить, почує, коли треба переходити вулицю.
Горбенко Аліна
Дивовижний
сон
В чарівному селищі
жив собі єдиноріг Найтмар. Надзвичайно рідкісний, грива його з вогню, а черсть
чорна з синюватим відблиском. Сумно йому було самотньо жити і вирішив він
знайти собі пару. Його кохана жила у великому місті, яке називалося Найтмардія.
Вирушив наш
єдиноріг у далекий шлях. Ось нарешті дібрався він до чарівного міста. Перед ним
з’явився великий різнокольоровий стовп. Саме коли блимало червоне світло
Найтмар хотів перейти на інший бік вулиці. Аж раптом все навколо потемніло,
його збила карета злого чародія, але йому стало шкода нашого Наймара, і чародій
послав йому дивовижний сон про Правила дорожнього руху, щоб він безпечно
дібрався до коханої.
Побачивши цей сон,
Найтмар прокинувся освіченим єдинорогом, який добре знав Правила дорожнього
руху. Для нього тепер не було складно знайти шлях до своєї коханої. Минуло
кілька щасливих років. І з того часу
Найтмар був не самотній, а дуже щасливий, закоханий та надзвичайно розумний
єдиноріг, який працював в школі для чарівних істот, розповідав малюкам про
Правила дорожнього руху.
Заргарян Анна
Казка про неуважного Зайчика
Сьогодні в перший
раз Зайчик йде до школи. Йому треба переходити дорогу, по якій їздять машини.
Він хотів перестрибнути дорогу перед машиною, та Білочка вчасно зупинила його.
Зайчик ледь не потрапив під колеса. Білочка йому пояснила, що так роботи не
можна. А зовсім недалеко знаходився пішохідний перехід. І друзі безпечно
перейшли на другий бік вулиці та вчасно прийшли на заняття.
Верем’єва
Ольга
Лісова
пригода
У великій старій вербі
з бабусею та дідусем жив собі Лунтик. Дідусь дуже добре знав Правила дорожнього
руху та навчив цьому свого онука. Тому, КОЛИ Лунтик їздив в сусідній ліс по
гостинці до вчительки Бджоли, то дідусь був впевнений, що з ним нічого не
трапиться.
Але одного разу
Лунтик, як завжди, поїхав до сусіднього лісу. Він рухався дуже чемно, виконуючи
всі Правила дорожнього руху. Аж раптом з-за дерева виїхав скутер. На ньому
сиділо одразу дві гусені Пупсень і
Вупсень. Вони не дивилися, куди їхали , і чи був хтось попереду.
Ой, що сталося?
Гусені на швидкості зіткнулися з чимось великим і покотилися в різні сторони.
Тим, кого вони не побачили і збили, був Лунтик.
Цю пригоду побачила
Морока. Вона літала по лісі і голосно кричала: “Допоможіть! Допоможіть!
Аварія!” Це почула вчителька Бджола. Вона зразу взяла свої ліки та полетіла до
постраждалих. Але все обійшлося, і
великих травм не було.
Та коли на місце
пригоди прийшов поліцейський павук Шнюк, то він з’ясував, що у Пупсеня та
Вупсеня немає прав на керування скутером, та й взагалі, вони не вчилися їздити.
Гусені були
покарані. Тепер вони вчать правила поведінки на дорозі. А Лунтик ще став
уважнішим на дорозі.
Чеботаренко
Поліна
Мишкова пригода
З того часу Мишко дуже уважно слухає розповіді
вчитевчителя про правила поведінки на дорозі і завжди дотримується Правил
дорожнього руху.
Коробка Анастасія
Нова школа
В одному місті
збудували нову школу. Нова школа стала просто втіленням мрій. Діти добре
вчилися, займалися спортом. Перестали хворіти.
Поряд зі школою
була широка дорога, по якій дуже часто їздили машини. Одного разу, коли Петрик
йшов до школи, один водій перевищив швидкість, і добре , що встиг загальмувати
перед хлопчиком. Це побачили вчителі. Вже на наступний день біля дороги були
встановлені знаки “Діти”, “Пішохідний перехід”І тепер учні спокійно переходять
дорогу перед школою, а водії не перевищують швидкість.
Репенко
Олександр
Сумна пригода на дорозі
Заєць Пушок
розповідав на уроці про Правила дорожнього руху з су
мом, тому що дорога забрала у
нього найкращого друга Крутька.
Одного разу Пушок і
Крутько пішли збирати гриби біля узбіччя дороги. На Пушка з великої сосни впала
шишка і боляче вдарила по голові. Пушок подумав, що це Крутькова робота і кинув
шишку у Крутька. Крутько жбурнув шишку у відповідь—і почалася гра в доганялки.
Крутько вибіг на дорогу, навіть не глянувши, чи є там машина. За хвилину він
був під колесами автомобіля.
Тому тепер Пушок добре знає, що гратися на
дорозі не можна і треба біля дороги бути дуже уважним.
Косов Антон
Кіт і Мишка
Одного разу Мишка
зібралася на день народження до подружки. Мишка запізнювалася, і тому дуже
поспішала.
Попереду була
широка дорога зі світлофором. Горіло червоне світло. Ось блимнуло жовте. Але
Мишка так квапилася, що не діждалася зеленого і побігла через дорогу. А на
дорозі одна машина, за нею друга, третя… Мишка злякалася, вона була дуже
маленька, а машини такі великі. За кермом однієї машини їхав Кіт. Він побачив
налякану маленьку Мишку, зупинився. А тут і зелене світло загорілося. Мишка
була дуже вдячна Котові.
З того часу Мишка
завжди чекає зеленого світла, а тільки потім переходить дорогу.
Бондаренко
Ельнара
Дорога
Зайчиха взяла свого
маленького синочка Зайчатка і пішла на базар купити смачненьких страв: капусти,
моркви, яблучок. Щоб дійти до базару, треба перейти дорогу. Біля дороги Зайчиха
міцно тримала свого непосидючого зайчатка за лапку. А той пручався, йому хотілося
самому перейти дорогу. Це
побачив регулювальник Ведмідь. Він посварився на малого своєю смугастою
паличкою, а потім розказав, як правильно переходити дорогу.
Зайчатко
зрозуміло, що на дорозі буває небезпечно і міцно вчепилося в мамину лапу.
Бердар
Ольга
Заочна подорож стежинами здоров'я |
В рамках Тижня знань безпеки життєдіяльності «Зроби свій вибір на користь здоров’я» 10 лютого 2017 року учні 3–А класу (класний керівник Андрєєва Н.Д.), 3–Б класу ( класний керівник Лобова І.Е.), 3–В класу ( класний керівник Ніконова Т.В.) та 4–А класу ( класний керівник Горб Л.В.) здійснили заочну подорож стежинами здоров’я. У понеділок подолали стежинку Вітамінну, у вівторок позмагались на Фізкультурній стежинці, а в середу на стежинці Гарного настрою діти зустрілися з героями казок. Стежинка Зелена аптека запросила в гості у четвер, а в п’ятницю було підведено підсумок Тижню на стежинці Корисних звичок.
|
Пам’ятка
Правила безпеки на льоду
Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з
берега маршрут свого руху.
Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:
лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад,
із ферми або фабрики);
- тонкий або
крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості
вмерзли у лід;
- обминайте
ділянки, покриті товстим прошарком снігу — під снігом лід завжди тонший;
- тонкий лід
і там, де б'ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в річку;
- особливо
обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з'єднуватися із сушею,
можливі тріщини, під льодом може бути повітря.
Візьміть із собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Міцність
льоду пропонується перевіряти пішнею. Якщо після першого удару палицею на ньому
з'являється вода, лід пробивається, негайно повертайтеся на те місце, звідки ви
прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду.
В жодному разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Під час
пересування по льоду потрібно бути обережним, уважно стежити за його поверхнею,
обходити небезпечні та підозрілі місця (швидка течія води, вмерзлі в лід кущі,
трава тощо).
Не дозволяється виходити на лід у нічний час.
Прокладка доріг, переправ по льоду, вибір місця для ковзанок і виколи льоду
на водоймах і в морі повинні обов'язково узгоджуватися з місцевою рятувальною
службою до початку робіт або функціонування вищевказаних об'єктів.
Пошукайте, чи немає вже прокладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає і
вам треба її прокладати, кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому випадку,
швидко їх зняти), палиці тримайте в руках, але петлі лижних палиць не накидайте
на кисті рук.
Рюкзак повісьте лише на одне плече, а краще тягніть на мотузці на 2-3 м позаду. Якщо ви йдете
групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше, ніж на 5-6 м , уважно стежте за тими, хто
іде попереду.
Пробийте лунки по різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду
(рекомендується відстань між ними п'ять метрів), і виміряйте їх. Майте на
увазі, що лід складається з двох прошарків — верхнього (каламутного) і нижнього
(прозорого і міцного). Лише знявши спочатку верхній (каламутний) можна виміряти
його товщину.
Безпечним вважається лід (якщо 1: повітря нижче 0°С):
- для одного
пішохода — лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше
- для
обладнання ковзанки — не менше 10-
- масова
переправа пішки може бути організована, якщо товщина льоду не менша, ніж
- для переправи
вантажного автомобіля — 35-
- 40-
Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях. Ніколи не
катайтеся поодинці, а тільки гуртом. Якщо хто-небудь провалиться у воду, буде
кому надати допомогу.
Якщо лід почав тріщати та стали з'являтися характерні тріщини — негайно
повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від
льоду.
Організація підлідного лову риби щодня узгоджується із найближчою береговою
рятувальною станцією, і без її дозволу ніхто (в тому числі і рибалки-любителі)
не має права виходити на лід.
Запам'ятайте, що зимова ловля риби потребує особливо суворого дотримання
правил поводження:
- не
пробивайте поруч багато лунок;
- не
збирайтеся великими групами на одному місці;
- не пробивайте
лунки на переправах;
- не ловіть
рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, яке б клювання там не
було;
- завжди
майте під рукою міцну мотузку 12-
- тримайте поруч із лункою дошку або велику гілку.
Якщо ви провалилися
Якщо крига під вами проломилася, розставте руки в сторони по краю льоду,
щоб утриматися на поверхні і не піти під лід, і кличте на допомогу. Намагайтеся
зберігати спокій, не борсайтеся у воді.
Намагайтеся не обламувати лід, без різких рухів вибирайтеся на його
поверхню, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи ноги. Головне —
пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.
Вибравшись із льодового полону, відкотіться, а потім повзіть у той бік,
звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на
те, що ви змокли і холод штовхає вас побігти і зігрітися, будьте обережні до
самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.
Якщо під лід потрапила дитина, накажіть їй розпластати руки на льоду та
працювати ногами для того, щоб утриматися на поверхні Все вирішує час: льодяна
вода дуже швидко викликає переохолодження організму.
Надаючи допомогу, дотримуйтеся таких правил:
- не можна
підбігати до людини, яка потрапила у воду;
- підкладіть
під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них;
- наближайтесь
до ополонки тільки повзком, широко розставляючи при цьому руки. До самого
краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє;
- ремені,
шарфи, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину;
- кидати
пов'язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-
Якщо ви не один, тоді, узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком
і рухайтеся до місця пролому. Дійте рішуче і швидко — постраждалий швидко
мерзне у крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.
Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і
повзіть із небезпечної зони. Потім укрийте його і якнайшвидше доставте в тепле
місце, розітріть, переодягніть і напоїть чаєм.
Збірка казок
учнів 3-А класу
на протипожежну тематику
Вогняна квітка
Дуже давно
жила в лісі Вогняна квітка. Вона була дуже гарна та чарівна. Жовто-червоні
пелюстки розкривалися і навколо розливалося казкове сяйво. Де вона з’являлася,
зразу ставало тепло і світло. Дуже часто лютою холодною зимою до неї зверталися
тварини та рослини з проханням зігріти їх. Всім допомагала Вогняна квітка.
Одного разу
завітала до лісу Зла Чаклунка. Побачила вона чарівні здібності Вогняної квітки,
розізлилася і перетворила її з доброї та лагідної на сувору та жорстоку, а
чарівні пелюстки квітки стали вогняно-пекучими.
До чого доторкнеться квітка, враз спалювала все нещадним вогнем.
Всі стали
боятися Вогняної квітки. Життя у лісі стало нестерпним, всі тварини та рослини
ховалися у непролазних хащах, аби жорстокий вогонь квітки не дістав їх.
Так тривало
до тих пір, доки до лісу випадково не зайшла Добра Фея. Вона дізналася про
перетворення Вогняної квітки і вирішила допомогти. Фея розчаклувала квітку і
пояснила, що вогонь її пелюсток може бути корисним і шкідливим. Корисний вогонь
допомагає всьому живому у лісі, а шкідливий може знищити ліс.
Вогняна
квітка й досі живе в лісах. Та на жаль, не кожна людина може правильно
використовувати вогняні пелюстки квітки.
Каріна Сокур
Казка про вогонь
В одному
лісі жила лисички з двома лисенятами в норі під старезним дубом. Лисичка
полювала на мишей, зайців та пташок,
гралася з лисенятами, вчила їх полювати. Сім’я лисичок була дружною.
Одного разу
з’явився на лісом великий чорний птах.
Він розпростер над лісом свої крила та почав пускати вогняні стріли. Одна з
таких стріл попала в дуб. Дуб загорівся Чорний їдкий дим та полум’я почало
заповнювати нору. Злякалася мати-лисичка за своїх лисенят. Заметушилася, почала
гукати на допомогу.
Її
почули. Над лісом з’явився ще один птах,
але не чорний, а великий сріблястий та залізний. З-під його крил лилася вода та
густа біла піна. Сріблястий птах загасив вогнище. Зраділа лисичка, що вона та
лисенята були врятовані.
Довго
дякувала лисичка сріблястому птахові. Не знала вона, що цей
птах—літак-рятувальник, який гасить пожежі у лісах.
Євгеній Сайко
Вогонь і природа
Жила собі
Природа. Одного разу до неї в гості прийшли Діти. Вони бавилися, гралися,
жартували з природою, милувалися її красою. Коли повіяв Вітерець, і стало
прохолодно, Діти розпалили Вогонь. Почало темніти, Діти зібралися додому, а
Вогонь забули загасити. Вогонь розгорявся дужче й дужче. Злякалася природа.
Стала просити Вогонь, щоб той втихомирився
та не руйнував її, адже природа дуже потрібна людям: вона дарує людям дерева з
чистим повітрям, квіти з гарним запахом, пташок з чарівним співом
- То чому ж люди
не піклуються про тебе?—сердито запитав Вогонь
- значить ти їм не потрібна раз людські Діти зовсім не подумали про тебе
і кинули тебе на призволяще.
Послала Природа
пташок до людей розповісти про біду. Полетіли пташки до міста, стали кричати
скільки було сили:”Люди!!! Рятуйте Природу! Гасіть Вогонь!!!”
Почули Люди,
зібралися разом і пішли рятувати Природу від Вогню.
Не хотів здаватися Вогонь. Але люди
виявилися сильнішими. Соромно стало Дітям за свій вчинок.
Марина Ліб
Жаринка та Хмаринка
Одного теплого осіннього дня друзі пішли до
лісу.
Там вони
гралися у схованки, спостерігали за
тваринами, збирали гриби, палили багаття. Коли почало сідати сонечко,
діти загасили багаття і пішли додому.
Всі жаринки багаття вгамувалися та лягли
спати, а одна невгамовна та непосидюча спати не збиралася. Вона тихенько
визирнула з-під попелу, вилізла на травичку. Потім пострибала по обгорілих
гілках вогнища.
Раптом побачила руду білочку, яка
стрибала по ялинці, заклопотана своїми осінніми турботами. Жаринці теж захотілося
побути рудою білочкою і стрибати з гілки на гілку.
Жаринка так захопилася грою, що
розпашілася, розжарилася, іскри так і сипалися від неї в різні боки. Почали
горіти хвоїнки, спалахували гілочки. Ще мить і ялинка перетвориться на палаючу
свічку.
По небу над лісом пропливала темна осіння
хмаринка. Вона побачила бідну палаючу ялинку.
Шкода їй стало лісову красуню. Хмаринка голосно заплакала, рясні
сльози-краплинки змочили ялинку, полум’я почало згасати. Жаринка намокла, змерзла і пішда до своїх
подружок-жаринок відпочивати.
Вітерець роздмухав обгорілі хвоїнки, і
ялинка хнову засяяла густою зеленню. Зраділа хмаринка, зраділа білочка, що
ялинку було врятовано.
Єлизавета Нікітіна, Олександра
Швец,
Анна Заргарян, Сергій Янчук
https://docs.google.com/presentation/d/1MWk3nyrYvLfIoM2UtqUx7XlRv387NREtiusQsZVTCSA/pub?start=false&loop=false&delayms=3000https://docs.google.com/presentation/d/1MWk3nyrYvLfIoM2UtqUx7XlRv387NREtiusQsZVTCSA/pub?start=false&loop=false&delayms=3000https://docs.google.com/presentation/d/1MWk3nyrYvLfIoM2UtqUx7XlRv387NREtiusQsZVTCSA/pub?start=false&loop=false&delayms=3000мhttps://docs.google.com/presentation/d/1MWk3nyrYvLfIoM2UtqUx7XlRv387NREtiusQsZVTCSA/pub?start=false&loop=false&delayms=3000
Немає коментарів:
Дописати коментар